«Підгіряни» в Органному

Хіт Вербицького зазвучить на сцені після 150 років забуття

“Вербицький. “Підгіряни” – це історичний проєкт Львівського органного залу, який повертає до життя музику найуспішнішої пʼєси Михайла Вербицького. 28 квітня в Органному відбудеться премʼєрне виконання нового оркестрування твору, який 150 років тому закохав у себе меломанів по праву та ліву сторону Дніпра.

Про пошук інформації в архівах, колосальну роботу з оркестрування “Підгірян”, про красу та значення цієї музики для всії культури України, а також про те, де можна буде почути цей легендарний твір, – читайте у цьому інтервʼю зі співдиректорами Львівського органного залу Іваном Остаповичем та Тарасом Демком.

– Як в Органному залі виникла ідея взятися за мелодраму “Підгіряни” Михайла Вербицького? Чому саме цей твір і цього композитора ви обрали?

Тарас Демко: – Ця ідея зародилася цілком природньо і постала на фундаменті нашої стратегії Ukrainian Live, яку ми започаткували ще в 2019 році у Львівському органному залі і музичній організації Collegium Musicum. Вже багато років ми вивчаємо історію української музики, часто знаходимо цікаві архіви, розбираємо нотні матеріали і старі документи. Ми присвятили кілька великих музично-історичних проектів українським композиторам, творчість яких є яскравою, на наш погляд. Це Станіслав Людкевич, Василь Барвінський, Нестор Нижанківський, Порфирій Бажанський.

Робота з творчістю Михайла Вербицького, який крім усього є автором музики Національного Гімну України, була давно запланована. І часом його присутність в Органному залу відчувається навіть фізично. Кілька місяць тому ми відкрили в залі портрет Вербицького, авторства молодого художника, учасника команди Органного залу Гліба Рахманіна. До слова, це найбільший з існуючих у світі портретів українських композиторів.

Іван Остапович: – На жаль, в загальному музична спадщина Вербицького все ще виконується дуже мало. Про його музику, крім Гімну, майже ніхто не знає.

Ноти Вербицького сповна неопрацьовані, і багато з творів просто стоять в архівах. Наприклад твір “Підгіряни” ми знайли лише в стані рукописного клавіру. Звісно, треба ще багато різних архівів обійти і опрацювати.

Ми вирішили оркеструвати музику співогри (так характеризував жанр твору сам Вербицький, в ньому поєднуються розмовні діалоги та музичні номери), виконати її, зробити якісні записи і детальніше попрацювати з особистістю цього композитора.

Важливо відновити та зберегти цей твір, передати для наступних поколінь, оскільки він є свідченням краси та багатства української культури. Крім того, через нього можна показати, що українська музика цікава та актуальна в сучасному світі.

– В чому, на вашу думку, унікальність “Підгірян”? Чому цей твір такий надзвичайний?

Т.Д.: – П'єса Івана Гушалевича "Підгіряни" з музикою Михайла Вербицького була написана для театру “Руська бесіда” у Львові в 1863 році. Вона дійсно була дуже успішним твором в свій час. За даними дослідника Богдана Козака, до кінця XIX століття ця мелодрама ставилася десятки разів у різних містах Наддніпрянської України, Росії, Польщі, Білорусі та Литви.

І.О.: Я думаю, що секрет такого успіху полягає у тому, що "Підгіряни" мають цікавий і зрозумілий сюжет, а також є чудовим прикладом поєднання інтонацій української народної музики та класицистично-романтичної європейської музичної спадщини.

Михайло Вербицький вдало поєднував у своїй творчості елементи українського мелосу з європейською музичною традицією, створивши унікальний звуковий світ, який був цікавим і для українських, і для слухачів з інших країн.

Безумовно, велику роль в успіху "Підгірян" відіграла сама музика, яка має дуже виразну мелодику і ритміку. Цей твір відрізняється поєднанням унікального звучання та глибокого зв'язку з українською культурою, яке знайшло відгук у серцях слухачів свого часу і залишається актуальним й донині.

Треба зазначити, що ми фактично не маємо багато артефактів про “Підгірян”: ані оригіналу нотного тексту, ані оригіналу тексту пʼєси, відомості про неї здобуваються в архівах. В принципі, така історія характерна для багатьох творів української музики, обумовлена політикою імперій, між якими була розділена Україна. Тож сучасна робота з реконструкції цих творів відкриває, який величезний пласт нашої культури маємо повернути до життя.

Переглядаючи недавно збірник документів “Культурне життя в Украіні. Західні землі. 1966-1971 рр”, ми натрапили на один дуже цікавий документ:

Отже політика імперій стосовно замовчування і перекручування нашої історії була суттєвим фактором того, що ми досі не до кінця знаємо нашу культурну спадщину.

– Тут є робота для цілого наукового інституту! А проєкт “Вербицький. Підгіряни” реалізується силами лише команди Органного залу та Ukainian Live, так?

– Т.Д.: Так, ви праві. Дійсно, робота з відновленням творів української музики часто є викликом через відсутність артефактів і достовірної інформації про них. Проєкт “Вербицький. “Підгіряни” дійсно є ініціативою команди Органного залу та Ukrainian Live, які працюють над реконструкцією цього твору. Наша команда зібрала всі можливі існуючі джерела, аналізувала їх та використовувала свій музичний досвід, щоб зробити повну реконструкцію твору. Ми намагаємося зробити все можливе, щоб повернути ці втрачені шедеври української музики до життя.

– Цікаво дізнатись про нове оркестрування, цього твору. Хто здійсниив цю роботу?

І. О.: – Оркестрування “Підгірян” робив харківський композитор Володимир Богатирьов. Ми познайомились з ним ближче восени 2022 року, коли він разом із колегами брав участь у проєкті Органного залу спільно з Харківською консерваторією “Музика молодих харківських композиторів”.Це був концерт і серія записів, Володимир був одним з кураторів проєкту.

Він є талановитим композитором та аранжувальником. Нам здається, що він вдало зміг оркеструвати музику "Підгірян", максимально відтворивши тип оркестрового звучання того часу. Його робота детально розроблена та максимально точно передає настрій твору, зберігаючи при цьому оригінальні мелодії та ритми.

Оркестрована версія "Підгірян" підкреслює традиції української музики, даруючи слухачам можливість насолодитися витонченими мелодіями та унікальним тембрами. Володимир Богатирьов дійсно зробив вражаючу роботу, яка, безумовно, буде цікавою для любителів та професіоналів.

– Що вам особисто найбільше подобається в цій музиці?

Т.Д.: – Музика цього твору має багато унікальних рис, які роблять її особливою та цікавою для слухача.

По-перше, це чудові мелодії, які вдало поєднують у собі елементи української народної та академічної музики. По-друге, музика має виразну ритміку та динаміку, які роблять її емоційно насиченою та захоплюючою.

По-третє, музика "Підгірян" є частиною нашої культурної спадщини. Свого часу це був мега популярний хіт, який користувався всенародною славою. Впевнений, що ця музика заслуговує на окреме дослідження, а проєкт "Вербицький. Підгіряни" є чудовою можливістю поглибитися в історію та музику України.

– Можна сказати, що цей проєкт обʼєднав людей з усієї країни: першоджерело та команда зі Львова, автор оркестрування – з Харкова, музиканти оркестру, які виконають твір, – з Луганська. Всі очікуємо премʼєри 28 квітня, але розкажіть трохи про післяпремʼєрний етап.

І.О.: – Після прем'єри, команда продовжуватиме працювати над проєктом, досліджуючи твір більш детально. Ми плануємо здійснити запис з концерту та зняти відео, щоб показати широкій аудиторії красу та значущість цього твору. Проєкт "Вербицький. Підгіряни" є частиною нашої стратегії розвитку української класики Ukrainian Live. Тож можна очікувати, що після прем'єри концерту музика з нього буде додана до плейлисту мобільного застосунку Ukrainian Live Classic, який доступний для прослуховування в онлайн-режимі.

Можливо, також будуть запропоновані виставки та презентації, присвячені історії та культурі України, щоб розповісти про важливість збереження та відновлення музичної спадщини. Отже, проєкт буде продовжуватися та розвиватися, щоб донести своє послання якомога далі.

Спілкувалася Діана Коломоєць