13 вересня у Львівському органному залі відбудеться світова премʼєра Концерту для органа і струнних сучасного українського композитора Олександра Гоноболіна
Виконають твір знаний органіст Георгій Курков та Академічний симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії під управлінням Івана Остаповича. Львівський органний зал давно зажив славу прогресивного і динамічного концертного майданчика, на якому буквально щомісяця відбуваються актуальні для музичного життя Львова світові та всеукраїнські премʼєри. Концерт для органа та струнних Олександра Гоноболіна – одна з таких особливих премʼєр. Твір написано цьогоріч, а його настрої неабияк суголосні сучасним реаліям.
Олександр Гоноболін – український композитор, скрипаль і диригент, автор понад 400 творів для оркестру, камерних ансамблів, скрипки та фортепіано. Початок війни митець зустрів у Херсоні. Виїхавши з окупації, знайшов прихисток у французькому Руані. До великої війни відомий виконавець багато гастролював у країнах Західної та Східної Європи, Ізраїлі, Грузії.
Сьогодні ж найприємніші гастролі для нього – це повернення в Україну, де колеги регулярно виконують його музику, а часом за диригентським пультом опиняється й він сам. Напередодні премʼєри Концерту для органа та струнних ми поспілкувалися з паном Олександром і розпитали про творчість під час війни, зокрема про його новий твір, який він особисто презентуватиме у Львові.
– Ви – відома постать сучасної української музики. Проте через війну в Україні та небезпеку у рідному Херсоні були змушені покинути батьківщину й переїхати до Франції, із якою так само маєте давній і тісний звʼязок. Розкажіть, яким є життя українського композитора в екзилі?
– Так, як до війни я не раз бував у Франції і маю тут багато друзів, мені жити не складно. Є можливість продовжувати займатися улюбленою справою – грати на скрипці та писати музику і, звісно, займатися благодійністю.
– Війна – це щоденна реальність українців, якої не уникнути. А чи так само у музиці? Особисто для вас тема війни зараз є провідною у творчості, чи все-таки вдається працювати в інших ідейно-тематичних векторах?
– Війна застала мене у Херсоні. Майже два місяці я був в окупації. За цей час написав кілька творів, пов’язаних із війною: «2022. Хроніка війни» для симфонічного оркестру, «Плач скрипки» для скрипки з оркестром, «Впала тиша…» для голосу та фортепіано. У Франції я продовжив воєнну тематику, але це вже переважно твори на згадку про загиблих героїв. Потім були написані Концерт для контрабаса з оркестром «ConcerTango», Концерт «Романтичний» для скрипки та гобоя з оркестром, Концерт для органа та струнних, кілька п’єс для скрипки.
– Незабаром у Львівському органному залі відбудеться премʼєра вашого Концерту для органа і струнних у виконанні оркестру Луганської обласної філармонії та органіста Георгія Куркова під батутою Івана Остаповича. Георгій Курков уже виконував вашу музику, щоправда, як дириґент. Розкажіть, чи давно розпочалася ваша співпраця.
– Із Георгієм ми знайомі ще з консерваторських часів (обидва музиканти у 1970-х роках навчалися в Київській консерваторії. – Прим. ред.), але наша творча співпраця почалася нещодавно. Я запропонував йому взяти в репертуар мої твори, і він радо погодився. За останніх три місяці камерний оркестр «Арката» Вінницької обласної філармонії під керівництвом Георгія Куркова зіграв аж сім моїх творів. Серед них Фантазія «Ромео та Джульєтта», Концерт для двох скрипок з оркестром, «Чотири дефіле», «Адажіо та Алегро» та інші. А 28 серпня у виконанні цього колективу відбулася світова прем’єра «2022. Хроніка війни» для симфонічного оркестру.
– Серед ваших творів найчисельнішими є композиції для улюбленої, рідної вам скрипки: сольні, ансамблеві, у супроводі камерного чи симфонічного концерту. Також у вашому доробку вже є кілька концертів. Що саме інспірувало вас створити Концерт для органа і струнних? Та чи мали ви попередній досвід написання творів для цього інструмента?
– Орган я задіював і раніше у Фантазії «Ромео та Джульєтта» для органа, литавр, дзвонів і струнних, а також у «Messa di Gloria» для солістів, хору, органа та оркестру. Для органа соло написав також Прелюдію і фугу.
До 70-річчя маестро Георгія Куркова я вирішив зробити йому музичний подарунок. Так народився Концерт для органа та струнних. До речі, редакцію партії органа здійснив саме Георгій. Кожен твір, що звучить за життя, – це щастя для композитора. Тож я із нетерпінням чекаю на прем’єру.
– Що саме очікувати публіці від Концерту? Чи, можливо, для вас важливішими є неупереджені рефлексії слухачів під час премʼєри?
– Я думаю, що кожен слухач знайде в Концерті щось для себе. Не заважатимемо йому.
– Знаю, що ви плануєте приїхати на премʼєру. І впевнена, що ваша присутність стане приємною несподіванкою для львівської публіки. Чи плануєте брати участь у репетиційному процесі?
– Звичайно, я радий можливості познайомитися з диригентом і музикантами оркестру. Під час репетицій можуть виникнути питання трактування, нюансів, балансу та інших дрібниць, які ми обговорюватимемо разом.
– Як ви вважаєте, війна внесла зміни у роль та сприйняття музики в житті? На вашу думку, яка музика потрібна українцям сьогодні?
– Я гадаю, що сьогодні не слід зациклюватися лише на музиці, яка несе настрої воєнного часу. Люди повинні жити й вірити у мирне майбутнє. Тому потрібна узагалі МУЗИКА. Головне, щоб вона була зрозумілою і приносила задоволення слухачам.
Спілкувалася Вікторія Антошевська
Comments