top of page
лоз-02.png

Міхаель Феттер: «Музика має чудові можливості вселяти надію в людей»



Німецький органіст Міхаель Феттер уже вдруге приїздить в Україну з початку повномасштабного вторгнення. Він гратиме 2 листопада у Львівському органному залі свій речиталь у межах XIV Львівського міжнародного органного фестивалю. Органіст з німецького міста Бауцен має великий досвід роботи церковним музикантом, кантором хору та дириґентом. Він грає органні імпровізації та акомпанемент до німих фільмів.


Напередодні концерту ми поспілкувалися з органістом та дізналися, як він здобув освіту в чотирьох містах, як створює супровід до німого кіно та чому повернувся в Україну з концертом.


Під час попереднього візиту до Львівського органного залу Міхаель Фетер отримав подяку від мера міста Львова Андрія Садового.



– Дякуємо вам за те, що знову відвідали Україну, тепер уже вдруге під час повномасштабного вторгнення. Що для вас означають ці концерти під час війни?


– Я вперше відвідав Україну в травні 2024 року, щоб виступити з концертом, я був глибоко вражений тим, що мій візит і концерт означали для людей тут. Це викликало бажання зіграти тут ще один концерт.



– Розкажіть, будь ласка, про свій шлях до музики. Як ви прийшли до органної та церковної музики?


– Я походжу з дуже музичної та релігійної родини. Ми мали тісний контакт із нашою церковною громадою в моєму рідному місті Пірна. Тут працював церковний музикант, кантор, який відчував свою професію як проповідницьку. Під його керівництвом я співав у дитячих хорах і в дорослому хорі «Кантореї». Пізніше він також давав йому уроки гри на органі. Це дуже вплинуло на мене, а також на мою родину, так що я нарешті почав вивчати церковну музику.



– Розкажіть про своє навчання в різних містах (Дрезден, Веймар, Ганновер, Бостон). Як цей досвід вплинув на ваш стиль і підхід до музики?


– В Університеті церковної музики в Дрездені була фундаментальна підготовка не лише з музики, а й з богословських предметів. Там зв’язок між музикою та проповіддю сприймався дуже серйозно.

У Веймарі навчання церковної музики було частиною фортепіанного відділу. Тут я отримав чудову підготовку з фортепіано, органа та імпровізації.

У Бремені старовинна музика була дуже важливою частиною навчання. Ми мали змогу практикувати та навчатися на багатьох оригінальних північнонімецьких органах.

У Ганновері, окрім основних предметів – органа та імпровізації, у центрі уваги було оркестрове дириґування.

У Бостоні я нарешті знову зміг поглибити сфери імпровізації та гри на клавесині.

Те, що я асоціюю з усіма навчальними закладами, це знайомство з чудовими вчителями, які навчили мене багатству музики, а також взаємодії між музикою та текстом.


Міхаель Феттер у Львівському органному залі



– Ви і органіст, і хоровий кантор. Як поєднуєте ці дві ролі? Що вам найбільше подобається у роботі з хором?


– Граючи на органі, ти здебільшого залишаєшся наодинці з музикою. Працюючи з людьми в хорі чи з оркестром, ви можете створювати музику разом. Я ціную і те, й інше: можливість бути виключно відповідальним, а також створювати музику разом з іншими.



– Ви є ініціатором проєкту “Bautzener Orgelsommer”. Які цілі ви ставите перед цим фестивалем і як він розвивався з часом?


– Фестиваль “Бауцнерське органне літо” робить акцент на чудових інструментах собору Св. Петра, вони – в центрі серії концертів.

Це також можливість запросити в Бауцен дуже різних органістів, які грають дуже різноманітні концерти. Таким чином глядачі можуть отримати широке уявлення про органну музику, а також відчути різні особливості органістів у поводженні з інструментами.

Усі музиканти, які приїжджають у Бауцен, приносять із собою щось зі свого світу. І кожен бере враження від Бауцена у свій світ. Я вважаю цей обмін дуже важливим.

Цього літа у нас було 16 концертів з травня по серпень. Крім суто органних концертів, завжди є концерт для органа з оркестром, концерт, в якому звучать два органи або всі п'ять органів, і концерт з німим кіно.

Цей фестиваль став традиційним за останні 7 років.



– Ви не боїтеся експериментувати, наприклад, берете участь у благодійному концерті «Звук світла» в Соборі Святого Петра, де поєднався орган, саксофон і візуальні ефекти. Як ви спілкувалися з іншими виконавцям під час цього виступу? Як публіка сприймає ці концерти?


–  Наша аудиторія відкрита для експериментів. На надзвичайних подіях завжди зустрічаються абсолютно різні люди.


Міхаель Феттер у Львівському органному залі



– Ви також граєте органні імпровізації під час показу німого кіно. Як втілюються в життя ваші імпровізації? Ви якось готуєтеся до цих концертів? Що найбільше захоплює вас у цьому жанрі?


– Для імпровізації під німе кіно я, звичайно, дивлюся фільми. Потім я шукаю, які настрої у фільмі хочу передати чи підсилити музикою. Музика не є основним акцентом у супроводі фільму, але вона працює разом із ним. В ідеалі люди не сприймають музику як щось самостійне. Мене справді захоплює втілення образів у музиці.



– Які ваші улюблені твори для органа і чим вони для вас особливі?


– Для мене твори, які я зараз граю на концерті, завжди особливі.


Міхаель Феттер



Ви грали на органах у багатьох країнах. Який інструмент справив на вас найбільше враження і чим він відрізняється від інших?


– Я пам’ятаю копію історичного органа в Нестведі (Данія). Там дуже вражала старовинна атмосфера раннього бароко. Це допомогло мені навчитися слухати певні твори абсолютно по-новому.

Коли я підійшов до органа Eule у соборі Бауцена (це інструмент 1910 року), я зміг зрозуміти твори Макса Регера абсолютно по-новому, оскільки на такому інструменті його інструкції щодо регістровки було дуже легко реалізувати.

Ще один спогад у мене пов’язаний з органом Trost у Вальтерсгаузені (Тюрінгія). Там педалі настільки широкі, що їх доводиться використовувати обережно, щоб уважно грати на дуже низьких нотах, аби досягти цих звуків. Для того, щоб дістати низького До на цьому органі, потрібно більше зусиль. Це дійсно запамʼятовується. І, звичайно, завжди цікаво грати твори на оригінальних інструментах, наприклад, італійських майстрів – в Італії, американську органну музику – на американському органі Скіннера.



– Чи є якісь нові музичні проєкти, чи ідеї, над якими ви зараз працюєте? Що б ви хотіли дослідити в майбутньому?


– Я завжди думаю про те, яку музику я можу використати, щоб охопити людей, особливо молодь, яка ще не є частиною нашої аудиторії. Завжди постає питання, як мені найкраще поєднати створення музики з проголошенням Божого Слова. Наш світ потребує цього повідомлення. І з мого досвіду музика має чудові можливості донести це повідомлення та вселити надію в людей.




Спілкувалася Діана Коломоєць

Фото: Юлія Пендрак

Інтервʼю вперше опубліковане на muz.art

コメント


bottom of page