У Львівському органному залі 8 вересня виконають один із найулюбленіших творів шведів – “Бог у масці”. Він прозвучить українською.
Афіша концерту “Аполлон у масці”
Доторкнутися до шведської культури і відчути всю красу симфонічно-хорової музики цієї скандинавської країни в інтерпретації дириґента зі Швеції Деніел Ханссона запрошує Львівський органний зал. 8 вересня о 19:00 тут відбудеться українська премʼєра кантати композитора Ларса-Еріка Ларссона “Богу масці”. Львівські відвідувачі почують її в українському перекладі, який спеціально до премʼєри здійснив Тарас Демко, поет, перекладач і співдиректор Львівського органного залу.
На концерті “Аполлон у масці” шведську музику виконає хор “Гомін” разом із солістами та Луганським філармонійним оркестром. Дириґент Деніел Ханссон є музичним директором Університету Мальме та художнім керівником оркестру, хору та ансамблю SYD університету Мальме. Серед ансамблів, якими він дириґував, – Філармонія Монте-Карло, Опера Манаус, Український фестивальний оркестр, Симфонічний оркестр Мальме та Хор Шведського радіо.
Ми поговорили з дириґентом про історичні паралелі, особливе значення кантати для України та українців та звʼязок наших культур.
Деніел Ханссон
– Деніеле, ніхто краще за вас не розповість про твір "Бог у масці" шведського композитора Ларса-Еріка Ларссона, який буде виконаний 8 вересня у Львівському органному залі. Чому саме цей твір був обраний для концерту? Що він означає як для шведів, так і для українців?
– "Бог у масці" (шведською “Förklädd Gud”) – це один із найпопулярніших творів для хору та оркестру у Швеції. Він дуже подобається публіці й має потужне значення.
За формою цей твір можна назвати сагою. Адже ця історія – це парафраз грецького міфу про Аполлона, який отримав покарання – перебування у подобі смертної людини протягом одного року на землі.
Хочу розповісти про історичний контекст цього твору. Він був вперше виконаний у 1940 році під час Другої світової війни, у той час, коли нацистська Німеччина вдерлася в Норвегію.
Поет Ялмар Ґульберг мав готову поему, але перед премʼєрою він додав ще один куплет як привітання норвезькому народу, який на той час потерпав від окупації. Цей фрагмент відкриває твір, в ньому йдеться не про сильних світу сього, а про звичайних людей – не про воїна, а про фермера. Це було привітання надії на мир для норвежців, які перебували під окупацією нацистів. І це важливо.
Ця сага, як пише поет, не для тих, хто хоче війни. Вона для людей, які прагнуть миру, але змушені воювати. Ці слова, написані поетом у 1940 році, є актуальним і сьогодні.
Ми розповідаємо цю сагу для українського народу.
Україна, як відомо, є землею фермерів. І вона прагне миру, але змушена воювати. Я думаю, кожен український громадянин, будь він солдатом чи ні, прагне миру.
Ви не обрали цю війну, хтось інший обрав її.
Поема була написана шведською. Переклад її українською здійснив Тарас Демко. Я думаю, він знає нюанси мови і зумів передати їх у перекладі.
Історія насправді дуже проста. Ми бачимо, як Аполлон ходить по землі і робить прості речі, наприклад, доглядає за тваринами.
Автор робить висновок: люди на землі не знали, що Аполлон був богом. Вони просто бачили, що він робив добрі справи. І так, по добрих справах, ви впізнаєте бога, сказав Ялмар Ґульберг. Ви не впізнаєте його за його золотим волоссям чи крилами. Ви впізнаєте бога за його діяннями. І з цим значенням, наприкінці цієї поеми Ґульберг каже, що коли хтось поранений лежить на землі, інша людина простягає руку і вкладає її в руку пораненого, щоби втішити його, тоді це прояв божественного.
Отже, кожен, хто робить добру справу для когось іншого, щоб дати втіху, спробувати врятувати, спробувати підтримати, в якийсь спосіб, стає частиною того, що означає бути богом.
Звісно, ця сага не має на меті бути критикою християнства чи щось подібне. Йдеться про необхідність показати милосердя і підтримку. І ця історія вперше розповідається в українському контексті. І я думаю, що це дуже актуально.
Дириґент Деніел Ханссон і поет та перекладач Тарас Демко на сцені Органного залу.
– Хочу попоговорити про те, що цю кантату відвідувачі Органного залу почують українською. Яка ваша думка про це?
– Я насправді трохи вивчав українську, але мого рівня, звісно, не достатньо, щоб судити про переклад. Але я переконаний, що Тарас зробив усе можливе, щоб передати колористику вірша.
Також велику роль у цьому творі відіграє оповідач. Я знаю, що на виконанні у Львові ним буде відомий актор Олексій Кравчук. Отже, він має дуже важливу роль, тому що в цьому творі є поєднання нарації та музики. Розповідь ведеться поступово, історію розповідають частинами.
Як я вже казав, це надзвичайно популярний твір у Швеції, улюблений і добре відомий. В першу чергу, завдяки музиці, але також завдяки тексту.
Велика складова цього твору – це значення слів, як вони пов’язуються з нашою сучасною ситуацією. В цьому випадку, я думаю, дуже доречно виконувати його українською мовою.
Але це також дуже делікатне і надзвичайно складне завдання для перекладача – не тільки перекласти значення тексту, але й покласти його на музику, щоб зберегти ритм, мелодію, щоби співаки могли заспівати це.
Я вражений роботою Тараса Демка і вже не вперше. Він – людина з багатьма талантами. І переклад – один із них.
Також для мене дуже важливо, щоб наша співпраця працювала в обидва боки. Я мав задоволення дириґувати та працювати з українською музикою у Швеції.
На власному досвіді знаю, що переклади дуже важливі. Іноді на заваді того, щоб українську музику виконували, стоять прості речі, як різні алфавіти – кирилиця та латиниця. Це велика перешкода для деяких співаків, коли вони бачать твір українською мовою кириличними літерами, вони кажуть: "О, я не знаю, як це вимовляти. Я не можу це прочитати". І залишають твір, тому що це занадто складно.
Отже, це виклик. Але я думаю, що перекладати вірші одне одного, перекладати та виконувати музику одне одного – це частина спільності та розвитку стосунків України та Швеції. Тому я дуже радий, що є інтерес не тільки до української культури та музики з боку Львівського органного залу. Але також є великий інтерес до виконання іншого репертуару, інших цікавих проєктів з музикою, яка є абсолютно новою.
Деніел Ханссон з оркестром у Львівському органному залі.
– Так, такі проєкти, як “Аполлон у масці” допомагають нам, українцям, відкривати для себе шведську музику, європейську музику та віддалятися від російського наративу, під яким ми були протягом багатьох років. Адже будемо відверті, багато років у нас було засилля російського репертуару на сцені.
Також у програмі концерту звучатимуть й інші твори шведських композиторів. Це Нордичне капричіо Ерланда фон Коха та Пасторальна сюїта Ларса-Еріка Ларссона. Розкажіть кілька слів про них.
– Капричіо Коха – це увертюра до концерту. Цей твір насичений шведськими фольклорними темами. Це не народна музика, але вона має передає характер шведського фольклору.
Пасторальна сюїта – це вступ до музичного світу Ларса Еріка Ларсена. Це типовий для нього твір, у стилі неокласицизму. Дуже енергійний і красивий твір, який, я сподіваюся, сподобається аудиторії.
Деніел Ханссон у Львівському органному залі.
– Я знаю, що ви також будете мати лекцію в музеї Соломії Крушельницької. Чого очікувати від цієї зустрічі?
– Думаю, ми говоритимемо про схожість шведської та української культури, наші спільні проєкти з Луганським філармонічним оркестром і те, чому мистецтво важливе у наш час. Я постараюся не розкривати всіх своїх секретів, звісно, але, думаю, аудиторії буде цікаво.
– Чи можете ви розповісти, над чим ви зараз працюєте як дириґент Оркестру та хору університету Мальме? Які проєкти у вас є, можливо, вони пов’язані з Україною?
– Ми готуємо багато різних концертів, звісно. Незабаром виконаємо "Реквієм" Брамса. Це один з великих проєктів.
Я також шукаю способи виконати "Майдан 2014" Валентина Сильвестрова тут, у Швеції: отримати дозвіл на належне виконання цієї музики, розв'язувати питання з латинізацією.
Це дуже потужний твір. Я хотів би зробити шведську прем’єру. Це велика робота, але я з нетерпінням чекаю цього. Зараз 2024 рік, тож це 10-річний ювілей подій Революції Гідності.
Сильвестров, на мою думку, фантастичний композитор. Я дуже люблю його музику. І те, що він робить для представлення України за кордоном – це важливо.
Я намагаюся постійно нагадувати про Україну нашій аудиторії. Протягом останнього сезону нашу друковану програму і багато іншої поліграфії розробляла ілюстраторка з України. Для кожного концерту вона дизайнувала листівки. Думаю, на них можна побачити багато натхненного українським фольклором.
Це ще один спосіб нагадати аудиторії про наші стосунки з Україною. Важливо нагадувати людям про ситуацію і боротьбу українського народу.
Спілкувалася Діана Коломоєць
Фото: Євген Червоний
Comments